Дзеркала-відбиття – які працюють за законами відбиття

Дзеркало — це оптичний компонент, який працює за законами відбиття. За формою дзеркала можна розділити на плоскі, сферичні та асферичні; за ступенем відбиття — на дзеркала повного відбиття та напівпрозорі дзеркала (також відомі як розщеплювачі променя).

У минулому, під час виробництва відбивачів, скло часто покривали сріблом. Стандартний процес його виробництва такий: після вакуумного випаровування алюмінію на високополірованій підкладці його потім покривають монооксидом кремнію або фторидом магнію. У спеціальних випадках втрати через метали можуть бути замінені багатошаровими діелектричними плівками.

Оскільки закон відбиття не має нічого спільного з частотою світла, цей тип компонента має широкий робочий діапазон частот, який може досягати ультрафіолетового та інфрачервоного діапазонів спектру видимого світла, тому його діапазон застосування стає все ширшим і ширшим. На зворотному боці оптичного скла вакуумним способом наноситься металева срібна (або алюмінієва) плівка для відбиття падаючого світла.

Використання рефлектора з високим коефіцієнтом відбиття може подвоїти вихідну потужність лазера; зображення відбивається першою відбивною поверхнею, і відбите зображення не спотворюється та не має ореолів, що є ефектом відбиття від передньої поверхні. Якщо як друга відбивна поверхня використовується звичайний рефлектор, то не тільки низька відбивна здатність, відсутня селективність до довжини хвилі, але й легко отримати подвійне зображення. А використання дзеркала з покриттям на плівку дозволяє отримати не тільки високояскраве, але й точне та без відхилень зображення, якість зображення чіткіша, а кольори більш реалістичні. Дзеркала з передньою поверхнею широко використовуються для оптичного високоякісного скануючого відбивного зображення.